Виклик від Трохименка на номер 102 зафіксовано о 10.35.
Вісім хвилин по тому, на порозі моргу з'явився слідчий
Богдан Петренко, що приїхав на виклик родичів. Вони чомусь зателефонували до поліції з моргу і повідомили про смерть Богдана В.С. Поліцейський написав направлення на судово-медичне дослідження та відкрив кримінальне провадження по статті 115 ККУ (навмисне вбивство). Що спонукало слідчого несподівано відкрити кримінальну справу по померлій в лікарні літній людині від інфаркту міокарду залишається великим питанням. На виклик завідувача судмедекспертизи поліція так і не приїхала.
"Я їм сказав, що "направлення на дослідження" від поліції все одно незаконне і порушує ряд інструкцій. Тіло знаходиться у відділенні патанатомії лікарні, а я — судовий експерт бюро. Тіло померлої людини не можна просто так без супроводжуючих дій і документів "перенести" з однієї установи до іншої, — пояснює завідувач, — "Згодом мені зателефонувало керівництво обласного бюро СМЕ з вимогою "піти родичам на зустріч" і "виконати те, що просить Король". Я відмовився", — розповів Трохименко.
Тоді в керівництві бюро звернулись до більш "розуміючого" судового експерта —
Сергія Ляховича, який також перебував у відділенні на роботі. Згідно документу по тілу Богдана, що заповнив Ляхович, робити розтин він розпочав об 11-ій, тобто через 17-ть хвилин після приїзду слідчого до моргу. Експерт Ляхович "провів необхідні процедури" з перевищенням службових повноважень та всупереч багатьом нормам. За словами завідувача відділом Трохименка, він заборонив підлеглому Ляховичу робити будь-які дії з померлим за відсутністю історії хвороби. Згідно пункту 1.10
діючого наказу МОЗу, при підозрі на насильницьку смерть особи, що померла в лікарні, головний лікар зобов'язаний надіслати разом з трупом до моргу, зокрема, оригінал історії хвороби, а відповідальність за це несе слідчий, що призначив експертизу. Більш того, згідно п 1.24 наказу, послідовність дій експерта при проведенні експертизи починається з вивчення документації, зокрема — історії хвороби. П.1.27 стверджує, що в обставинах справи має бути присутня копія історії хвороби.
Варто зазначити, що в разі підозри на неприродню смерть, згідно нормам, слідчі мали б призначати експертизу, а не дослідження, що є абсолютно різними документами з вкрай різною юридичною силою та наслідками. Це є чи не найважливіша деталь всього розслідування, якій присвячено другу частину журналістського матеріалу.
Більш того, судово-медичне дослідження зазначеного померлого має ознаки фальсифікації й, можливо, заповнений з недостовірними даними. Але до цього ми також повернемось пізніше. Прокоментувати ситуацію родичі померлого відмовились. Зв'язатися з Сергієм Ляховичем не вдалось. Відповідь на офіційний журналістський запит Ірпінська міська рада не надала, що є порушенням Закону "Про доступ до публічної інформації".
Мерця поховали наступного дня, у неділю. А в понеділок, з лікарні до патологоанатомічного відділення надійшла історія хвороби на померлого, якого там вже не було й фактично він став таким, що зник. Згідно п. 2.5. діючої
Інструкції МОЗу, контролює оформлення померлого в лікарні головний лікар.
Олександр Трохименко розповів, що комісія по інциденту в лікарні створювалась і він писав пояснювальну. Але чим завершилось розслідування випадку зникнення тіла і чи поніс хтось відповідальність за це невідомо. Ця справа є показовою і до неї ми ще повернемось. Але щоб зрозуміти масштаби і наслідки дій у цій сфері, що відбуваються в Ірпені і Київський області, треба почати з "короля цього балу".